Новости Республики Коми | Комиинформ

Эзысь войын чужис сьылан

Эзысь войын чужис сьылан
Эзысь войын чужис сьылан
logo
Эзысь войын чужис сьылан
foto11.com

Кольöм во юркарса коми культура шöрин Республикаса национальнöй политика министерство отсöгöн босьтчис нуöдны "Эзысь войын чужис сьылан" коми сьыланкывъяслы сиöм рытъяс.

Нёль рытнад уна и сьыланкыв лои сьылöма, уна и вунлöм нин ним казьтыштöма, уна и выльтор важ да öнiя историяысь тöдмалöма, уна и йöзкöд паныдасьлöма.

Рытпук вылö быд волысьлы сэтшöма сьöлöм вылас воöмаöсь татшöм аддзысьлöмъясыс, мый таво шуисны найöс водзö нуöдны.

И со неважöн шöринын витöдысь юргис "Эзысь войын чужис сьыланыд".

Колö шуны, мый рытъяссö дасьтiгöн мукöддырйиыс весиг он тöд, мыйö медводз кутчысьнысö, мыйсянь заводитнысö. Сы мында комияслöн бур сьыланкывйыс, сы мында окота висьтавны на йылысь, найöс лöсьöдысьяс йылысь — юрыд бергöдчö. Окота, мед эськö некод бокö эз коль, быдöн йылысь мед эськö вöлi кöть мыйтакö да казьтыштöма.

Дерт, корсьысьöм-лукйысьöмыд дасьтысигад сюрлö жö, но тайö вöлöм сы выйöдз сьöлöм вöрзьöдана да лов шаньöдана удж, мый ноксьыс нин шудаöн асьтö кылан. А кор аддзöмторнад йöзыскöд юксян — сэки сё пöв шуда!

 

"БУР БАТЬКÖД-МАМКÖД ОЛÖМ"

1920 вося ноябрь 20 лунö Усть-Сысольскса народнöй керка пуктiс сцена вылын Михаил Лебедевлысь "Тун" оперетка.

Мый сэтшöм "опереткаыс"? Кывкудъяс гöгöрвоöдöны, мый оперетка — сiйö жö, мый и оперетта — серамбана неыджыд опера, кöнi сёрнитöм пыдди сьылöны и, овлö, медшöрыс сэнi абу сюрöсыс либö артистъяслöн гöлöсныс, а кöлуй-паськöмныс.

Выль Россияын 20-öд воясö аминь ёна пондiсны "петласьны" опереткаясыд. Гижлiсны кыдзи выль сюрöса да выль шылада петкöдчöмъяс, сiдз и важ музыка вылас лöсьöдлiсны выль кывъяс.

Шуам, Джакомо Мейерберлöн "Гугеноты" опералысь кывъяссö вежисны да артмис "Декабристы" оперетка. Либö Джузеппе Вердилöн "Травиата" операысь лöсьöдiсны "В борьбе за коммуну" оперетка.

Комиö тшöтш жö воис татшöм выльторйыд. Кыдз ставныслы тöдса, опереткаяс босьтчис лöсьöдлыны Михаил Лебедев.

Михаил Николаевич Лебедев (Юсь, Абориген Вычегодский) чужлiс Межа- дорын 1877 вося октябрь 21 лунö. Локтан воö гижысьлöн чужöмсяньыс тырас 135 во. Октябрса революцияöдз гижлiс рочöн, а сы бöрти — сöмын комиöн, да тайö кывнас и нимавны кутіс. Унджык кадсö Михаил Лебедев оліс-уджаліс Кöртке-рöсын, та понда сэнi эм сы нима улича да библиотека. Кувсис 1951 вося март 5 лунö.

"Тун" опереткалысь сюрöссö позьö кокньыда öткодявны Пушкинлöн "Руслан и Людмила" поэмакöд.

Гажа кöлысь дырйи том жöник Павеллысь Тун гусялö Сашук невестасö. Вайö-дö сiйöс аслас рай кодь мича садйö. Сетö куим лун, мед нылыд сы сайö петас. Сашук, дерт, пондö пыксьыны. Павел аддзö невестасö, виалö Тунöс дорйысь став слугасö, а ассьыс сылысь вундö тшыкöдчан кузь тошсö. И, дерт жö, öтлаасьö Сашуккöд.

Тайö опереткасьыс öти кывбур лоис, гашкö, медся нималана коми сьыланкывйöн. Кор Сашук чайтö нин, мый сiйöс пöрысь Тунысь некод оз мезды, нывка сьылö "Бур батькöд-мамкöд олöм".

1940 вося июнь 23-27 лунъясö Сыктывкарын нуö-дiсны школаса самодеятельносьтлы сиöм республикаса медводдза олимпиада. Нималана коми гижысь Пётр Шахов, сэки мöдöд класса ве-лöдчысь, ёртыскöд вайисны олимпиада вылысь патефон да 12 пластинка. Та йылысь быдöн вермас лыддьыны Пётр Федотовичлöн "Лöз патефон" висьтысь.

Визинса гырысь класса велöдчысьяс петкöдлiсны олимпиада дырйи Михаил Лебедевлысь "Тун" кывбура-шылада мойд. Со мый та йылысь висьталiс Коми мулысь история туялысь Надежда Алексеевна Митюшева:

"Сэки быд школаын вöлöм пасйöны Пушкинлы сё во тырöмсö. Визинсаяс медводз тшöтш жö кöсйöмаöсь пуктыны Александр Сергеевичлысь "Каменный гостьсö", но öвсьöмаöсь да босьтöмаöсь Лебедевлысь "Тун-сö". Челядьлы зэв ёна отсасьöмаöсь литература велöдысь А.А.Карманова да сэки том на, школаын сöмын во джын математика велöдысь, Прометей Чисталёв. Найö öтвылысь корсялöмаöсь Лебедевлöн кывбуръяс вылас шыладсö. Костюмъясöн могмöдöма драмтеатрöн веськöдлысь. Тунöс ворсöма Егор Семенчин, Сашукöс — Аня Беляева, Павелöс — Вася Морозов.

Мойдыс сэтшöма воöма сьöлöм вылас видзöдысьяслы, мый сiйöс кыкысь — июнь 26 да 27 лунъясö — ворсöмаöсь сцена вылад. А Аня Беляеваöс жюри шуöма ыстывны петкöдчывны Москваын".

Лебедевлöн гижöдъясыс зэв мылаöсь, сiдзи и вöз-йысьöны сьывны. Эз öд весьшöрö йöзыс сылöн кывбуръяс вылö лöсьöдны сы мында нималана сьыланкыв. Тайö и "Озыр морт, купеч морт"; "Коми му кузя ме муна"; "Олiс-вылiс вöрын, олiс-вылiс ягын…"; "Ловъя юрöн мынтöмтор"; "Кутшöм шоныд да лöнь эзысь тöлыся вой…"; "Мыйла нö, шондiöй, вöр сайö лэччöмыд…"; "Пукала, кöть ветлöдла"; "Шогсьысь ныв"; "Мен öти арся рытö". Со и "Бур батькöд-мамкöд олöмлöн" шыладыс тшöтш жö йöзкостса.

Коми литература да фольклор туялысь, филология наукаса кандидат Валентина Филиппова серти, коми йöзыслы сы выйöдз вöлi матыс Михаил Лебедевлöн творчествоыс сы понда, мый гижысь зэв бура тöдiс йöзкостса творчество, гижис сы йылысь, мый збыль вöлi быд коми мортлöн сьöлöмас. Артмö, йöзкостса творчествоысь аддзöмыс да босьтöмыс бöр мунiс йöз пöвстö.

Рыт вылын тайö сьыланкывсö медводз важся мозыс сьылiс Коми Республикаса народнöй артистка Лидия Логинова. А выльмöдöмöн сiйöс петкöдлiсны ди-джей Леший (Алексей Уляшев) да шылада-драмаа театрысь артистка Оля Сан.

 

"КАТШАСИНЪЯС"

1967 воын Коми небöг лэдзанiнын петiс Александр Осиповлöн "Катшасинъяс" сьыланкыв чукöр. Сэні кызь кöкъямыс сьыланкывйысь матö джынйыс — Серафим Поповлöн кывъяс вылö. Дерт жö, танi эм и нималана "Катшасинъяс".

Александр Георгиевич Осипов — медводдза коми композитор. Серафим Алексеевич Попов — Комиын медводдза народнöй поэт. Кык ыджыд енбиа морт, кык ыджыд сьöлöма ёрт.

Коркö öти гожöмö Александр Осипов, Серафим Попов, Яков Перепелица да Ия Бобракова ветласны Кудымкарö. Туй костас найö петаласны машинасьыс шойччыштны. Тайö вöвлöмторнас миянкöд юксьыштiс Серафим Поповлöн нылыс, Ангелина Серафимовна: "Петасны, а сэнi луд вылас тырыс ка-тшасин! Александр Осипов и шуас, сьыланкыв кö пö эськö тайö дзоридзьяс йывсьыс, да видзöдлас папö вылö. Папö и заводитöма: "Катшасинъяс, катшаси-и-нъяс…" Осипов другысь пö быттьö ловзис: но-ко, водзö, водзö, корас папöс. И сiйö жö лунас Александр Осипов ворсас паплы фортепиано вылын шыладсö, кодöс öнöдз на ставныс радейтöны".

А со мый казьтылö Александр Осипов йылысь Коми Республикаса композиторъяс котырöн веськöдлысь Михаил Герцман: "Кор Александр Осипов пырис велöдны Москваса консерваторияö, сiйö сэсся бöрсö эз нин лок Сыктывкарö. Эз сы понда, мый эз окотит. Эз удит.

А, гашкö, эз и ёна сiйöс татчö корны да. Эз быдöнлы кажитчы сылöн удж вöсна висьöмыс, веськыда синмас шуасьöмыс да некод водзын чегсьытöмыс. Кыдзи и быд енбиа морт, Осипов тöдiс аслыс донсö, терпитны эз вермы, кор чорыда индылiсны сылöн тырмытöмторъяс вылö. Но скöрöн некор эз вöв. Скöрыд эськö эз вермы гижны "Катша-синъястö".

Осипов вöлi и лоас коми войтырлöн зарни лолöн. Да и оз сöмын комилöн. Быд мортлöн, кодi кöть öтчыд кывлiс сылысь сьыланкывъяссö".

Бура тöдлiс Александр Осиповöс и Коми Республикаса народнöй артист Михаил Бурдин. Михаил Николаевич казьтылö, мый Александр Георгиевич вöлöма инас öшйывтöм мортöн, пыр зiльöма мыйöкö выльторйö кутчысьны. Ёна ветлöдлöма районъястi, чукöртöма йöзкостса сьыланкывъяс, лöсьö-далöма найöс. Корсьлöма да кужлöма аддзыны сэтшöм шыладъяс, кодъяс эськö вöлiны матысöсь йöзыслы и сэк жö кыдзкö выль ног кылiсны.

Александр Осипов кö бöръя вояссö олiс-уджалiс Москваын, Серафим Попов аслас чужанiнысь ылö некытчö эз мунлы. Сылöн танi вöлi лолыс пöт. Серафим Алексеевич окотапырысь пыравлiс Куратов музейö. И эз сöмын юксьыштны выльторъяснас, но и татчöс зiльысьяскöд öтув сьылыштны.

Музейöн веськöдлысь Диана Григорьевна Холопова шоныда казьтылö тайö ад-дзысьлöмъяссö. Сы мында пö коми сьыланкыв сэки сьывлiм. Серафим Алексе-евич эз сöмын аслас кывбуръяс вылö лöсьöдöм сьылантö куж сьывны, но и уна мукöд авторлысь.

Дас во сайын, кор ми пасйим Комилы 80 тырöмсö, "Европа плюс Коми" радиостанция лэдзис диск, кöнi нималана коми сьыланъяссö ливкйöдлiсны выль ног лöсьöдöмöн. Öнi сы улö окотапырысь йöктöны том йöз.

Вужвойтырлöн шылада-драмаа театрысь артистка Анна Попова мича сöстöм гöлöснас сьылiс рыт вылын тайö дискас тшöтш пыртöм "Катшасинъяс".

 

"МЕ ЛОКТА, ТЭ ОН СЁРНИТ"

1993 воын Алексей Ген Евгений Козловлöн кывъяс вылö гижö нöшта öти сьыланкыв, кодi, дерт жö, регыдöн лоö коми шлягерöн.

Талун нималана композитор Алексей Генöс бура тöдöны оз сöмын миян республикаын, но и ылi му-ясын. А сэки, буретш дас кöкъямыс во сайын, муртса искусствояс училищелысь (öнi колледж) народнöй юкöн помалысь, том баянист босьтчö, кыдз шуласны, талявны коми эстрада сьыланкывлысь ордымсö.

Со мый сiйö кад йывсьыс казьтылö ачыс Алексей: "Училищеса ёртъяс: ме, Андрей Хозяинов да Андрей Максимов веськалiм Кöрткерöсö. Ставным томöсь, вынаöсь, мöвпъясным сiдзи и визлалöны юрын — вöзйысьöны öдйöджык петны веркöсас да, этша вылö, пöкöритны мирсö. Окота вöлi лöсьöдны сэтшöм сьыланкывъяс, кодъясöс öнöдз некод на эз кывлы. Бöрти-джык ме тöдмаси Женя Козловкöд, тасянь сэсся, позьö шуны, ставыс и заводитчис. Но, нималöмыс ли мый ли.

А сьыланкывъяснад ме школаын велöдчигöн на дурлі. Сетасны вöлi литература урок кежлö кывбур велöдны. А ме сiйöс эг кыдзи кывбур велöд, а быттьö кутшöмкö сэк кадö нималана сьыланкывлысь кывъяс. Сiдзи, ливкйöдлiгмоз, дзик пыр и велавлi кокньыда".

"Ме локта, тэ он сёрнит" сьыланкыв медводз паськыда юргис "Василей" вылын 1997 воын, босьтiс диплом. 2006 воö сiйö "жбыркнитлiс" Йошкар-Олаö финн-йöгра войтыркостса конкурс вылö. Сэнi сылы сетiсны мöд места. Талун вылö тайö сьыланкывйыс Алексейлöн медся нималанаясысь öти. Сiйö пыр том да ас дорас кыскана, быттьöкö тöрыт на "пöжалöма". Мыйын эськö танi гусяторйыс?

Алексей татшöм юалöм вы-лас вочавидзис дженьыда. Ко-лö пö гижны сэтшöм сьылан-кывъяс, кодъяс збыльысь колöны талунъя коми йöзыслы.

Композитор, кöнкö, ачыс бура гöгöрвоö, мыйджык корö ловсьöлöмныс талунъя том да верстьö войтырлöн. Эз кö гöгöрво, эськö эз пöш-ти быд "Василей" вылысь бергöдчы грамота-козинъясöн. Со Кöрткерöс районса кып (гимн) сылöн шылад вылö жö гижöма и.

Артмö, аддзис Алексей ассьыс шуда ордымсö. А миянлы и нимкодь таысь!

Öд сьылам кö, сiдзкö, олам! Олам кö, сiдзкö, сьылам! Сьылам и асьнымöс комиöн кылам!