Новости Республики Коми | Комиинформ

Колö бур кöйдыс да дöзьöр

Колö бур кöйдыс да дöзьöр
Колö бур кöйдыс да дöзьöр
logo

Воис кад перйыны гу-кöбрöгъясысь да дасьтыны пуктігкежлö картупель. Медым тöдмавны, кыдзи тайöс бурджыка вöчны, кутшöм сорт бöрйыны, кыдзи быдтыны-дöзьöритны миянлысь мöд няньнымöс, ми шыöдчим Россельхозакадемиялöн Коми Республикаын видз-му овмöсса научно-исследовательскöй институтын картупель вöдитöм кузя лабораторияöн веськöдлысь Александр Попов дорö, коді тöдö картупель йылысь дзик ставсö.

—Александр, мый колö тöдны Комиын картупель быдтöм йылысь, медым босьтны бур урожай?

—Миян республикаын картупель вöдитöмын эм öткымын аслыспöлöслун. Öти-кö, кузь югыд лун — 16-18 часöдз, тырмымöн шоныд, васöдлун, сэк жö дженьыд гожöм.

Мöд-кö, войвывса му гöль микроэлементъясöн, и тайö вермас лёка тöдчыны картупельлöн быдмöм-сöвмöм вылö.

Коймöд-кö, ас овмöсъясын да дачаясын сійöс тшöкыда быдтöны öтилаас 10-15 воöдз, мыйысь мусиныс гöльмö, а урожайыс чинö.

—Мый вöчны, медым не кольны картупельтöг?

—Медтöдчанаыс — кужны бöрйыны лöсялана сорт да бур кöйдыс, колана ногöн дасьтыны му, сюйны тырмымöн мувердас, бырöдны ёг.

—Кутшöм сорт бурджык быдтыны?

—Республикаын вöдитöны зэв уна пöлöс картупель, но оз ставыс бура быдмы. Сідзкö, колö бöрйыны сорт-сö мусин серти. Кокни, лыаа да лыавевъя му вылын бурджыка воöны Рябинушка, Удача, Дарик, Снегирь, Луговскöй. Лыа сора сёй вылын — Аврора, Невскöй, Удача, Глория, Дарик, Ред Скарлетт, Луговскöй, Скарб. Сьöкыд, васöд му вылö бурджык пуктыны Глория, Дарик, Аврора, Удача либö Невскöй (сьöдöн гижöм сортъясыс оз повны "золотистöй картофельнöй нематодаысь").

Но медым быдтыны буретш тіянлы лöсяланасö, ми вöзъям босьтны некымын сорт да видзöдлыны, кыдзи найö петкöдласны асьнысö. Сöмын оз ков вунöдны, мый öти вонад тайöс он туяв. Вермас лоны, первой воас урожайыс лоö шöркодь либö зэв ыджыд, а мöдас да коймöдас нинöм оз во. Сідзкö, тіян мулы сортыс оз лöсяв. Дерт, татшöм туясьöмыс абу дзик стöч, сы вöсна мый тайö вöчсьö мувердастöг. А куйöдöн да мукöдторйöн озырмöдöм муад пуктöмöн да лючки дöзьöрöн векджык бура быдмö.

—Сорт бöрйим, а кыдзи дасьтыны кöйдыссö?

—Тайö уджас колö босьтчыны пуктысьтöдз 30-35 лунöн водзджык. Медводз кöйдыссö бура бöрйыны, кольны сöмын дзоньвидза, шыльыд, мича, доймавтöм-вундасьтöм, сісь чутъястöм ёкмыльяссö. Медым гöгöрвоны, веськаліс эз тшыкöм картупельыс, видзны сійöс 10-15 лун 14-18 градус шоныдын да выльысь бöрйыны.

Нöшта колö кутны тöд вылын, мый картупельыд оз радейт кузь лунсö, а миян найö кузьöсь. Медым велаліс таö, колö сійöс вежöдны. Позьö тэчны öшинь вылö розьяса целлофан пакетъясö 1,5-2 килограммöн да видзны 20-25 лун, сöмын видзöдны, мед эз веськавны шонді югöръяс. Сідзжö оз ков вунöдны кадысь кадö резны ваöн, мед бурджыка нырсялас. Либö кисьтны неыджыд ящикъясö 10-12 сантиметр кызтаöн, пуктыны югыдінö да вежлавны найöс местанас, мед югыдыс öткодя веськалас. Тайö кадас некымынысь видзöдавны картупельсö, шыблавны висьысьсö, нырсявтöмсö да сунис кодь вöсньыдик нырасö. Вежöдöм картупельыс пуктöм бöрас öдйöджык петö, озджык пов кынмалöмысь да висьöмъясысь. Öддзöдны нырсьöдöмсö позьö "Вöр-ва" либö борнöй кислотаа, меднöй купороса, марганцовкаа сорасын кöтöдöмöн (кыдзи сійöс дасьтыны, гижöма индöдас). Та могысь жö вöдитчöны микроэлементъяса "Акварин" сяма препаратъясöн, коялöны пöимöн.

—Мый вöчны, кöйдысыс кö оз тырмы?

—Тöдса, мый нырсялöны сöмын вылысса "гаръясыс", а мукöдыс шойччöны. Медым кöйдысыс вöлі унджык, колö вöчны картупеляс "вöнь": шöртіыс, "кос" гöгöрыс, вундыны 0,5 сантиметр пыдна пуртöс. Тайö садьмöдас узьысь "гаръяссö", лоö унджык за, а, сідзкö и, котырас унджык картупель.

Но вундавны колö зэв видзчысьöмöн да быд пöрйö зыравны пуртсö спирта ватаöн, а вундöминсö коявны пöимöн либö меднöй купоросöн. Позьö юклыны и торъяс вылö, та дырйи кольлыны найöс некымын час кежлö восьсаинö косьмыны. Но оз ков вунöдны, мый тадзи быдтігас картупельыс висьлöсджык да посни. Сідзжö позьö пуктыны ныръяссö, но урожайыс лоö кизь гырся, сы пыдди мöд воас тайö лоö бур кöйдыс.

—Кыдзи дасьтыны мусö?

—Лыа сора кокни мусö бурджык куйöдавны (квадратнöй метр вылö 3-8 кг) да гöрны арнас. Тулыснас, кор лоö позяна, жуглыны гырысьджык му ёкмыльяссö да куранавны, тайö сетас позянлун кутны васöдлунсö. Сёй сорасö да сьöкыдсö гöрны-куйöдавны (квадратнöй метр вылö 2-5 кг) тулыснас. Та дырйи ёкмыльяссö бурджык кольлыны, мед муыс косьмыштас. Позьö вöдитчыны торфа-куйöда компостöн. Вöчны сійöс абу сьöкыд. Босьтны кыкнансö öтмындаöн да содтыштны доломитысь пызь либö извесьт — ставсьыс 3 прöчент мында. Видзны сорассö 2-3 во.

—Кыдзи да корджык пуктыны картупельсö?

—Медым муыс öдйöджык шоналас, торйöн нин войвыв районъясын, колö вöчны 15 сантиметр судта гребеньяс öта-мöдсяньыс 70-75 сантиметр костöн. Картупельсö сюявны 30-35 см костöн. 70х30 либö 70х35 сантиметрöн колö вöчны костъяссö и зырйöн пуктігöн. Тайö сетас позянлун унджыкысь мудйыны, видзны фитофторозысь да и бурджыка тöлалас.

Войвыв районъясын медбур пуктысьны июнь заводитчигöн, лунвылын — май помын-июнь заводитчигöн. Тэрмасьны оз ков, сёрöнджык пуктöмыс видзас картупельсö да том петасъяссö кынмалöмысь, а тайö отсалас налы водзсасьны висьöмъяслы.

—Кутшöм дöзьöр колö ыджыдджык урожай бось-тöм могысь?

—Пуктöм бöрас 7-10 лун мысти колö вöрöдыштны мусö, мед бурджыка лолалас. Да и небзьöдöм бöрас öдйöджык мыччысяс корйыс. Первойысьсö мудйыштны позьö, кор заыс нюжалас 10-15 сантиметрöдз. Мöдысь-коймöдысьсö — öти-кык вежон коставлöмöн.

Картупельыд "аттьöалö" и содтöд мувердасысь. Та могысь сійöс позьö киськавны "Вöр-ва", борнöй кислота, меднöй купорос сорасъясöн, "Акварин-12" либö "Акварин-16" препаратöн (ставсö вöчны на дорö индöд серти). Кос гожöмын сідзжö колö киськавны. Öтчыд — дзоридзавны лöсьöдчигас, мöдысь — кор нин ёна кутас дзоридзавны. Вöчны тайöс колö рытнас, шонді пуксьöм бöрын. Ставыс тайö отсалас содтыны урожай.

—Нöшта висьталöй идралöм-видзöм йылысь.

—Босьттöдзыс кык вежонöн водз засö ытшкыны, петкöдны град вывсьыс да сотны (позьö сэтöр куст улö тэчны). Тадзсö оз вуджны засьыс картупеляс микробъ-ясыс, сійö öдйöджык кисьмас, а корйыс ёнмас.

Керны бурджык кос поводдя дырйи, мед позис косьтыны. Кöйдыссö торйöд-ны, мыськыны, косьтыны да видзыштны шонді водзын, мед вежöдыштас. Тадзсö сійö озджык тшык, а тулыснас öдйö да кокниа нырсялас.

Меститöм бöрас 10-20 лун мысти картупельсö бöрйыны, сісьсö да тшыкöмсö шыблавны. Колö кутны тöд вылын, мый оз ков вöрöдны сійöс тöвнас, торйöн нин кöйдыссö, медым микробъясыс эз разавны да эз висьмöдны мукöдсö.

—Водзті Комиын асланым картупель бура быдмыліс, а öні кытысь сöмын оз вайны. Кыдз чайтанныд, мыйла тадзи артмö?

—Республикаын зэв омöля мунö кöйдыс дасьтан уджыс. Сійöн ноксьö дзик öти предприятие — миян институт. Öти-кö, тайö зэв сьöкыдтор, мöдкö, абу колана техникаыс, оз тырмы специалистыс, зэв ичöт удждон. А öд тайö картупель пуктöмсянь меститтöдз медсясö кипом удж. Сэсся, медым сортсö бурмöдны-ёнмöдны, колö дöзьöритны-лелькуйтны сійöс куим во. Зэв уна сьöм колö кöйдыс, техника ньöбöм да мукöдтор вылö. Государство нинöм оз вичмöд, институтлöн сьöмыс абу. А вайöм кöйдыссьыд бур урожайыд овлö сöмын öти во. Да и сыкöд тшöтш локтö быдсяма висьöмыс, гагйыс, торйöн нин лунвылысь. Бур кöйдысыс зэв гежöда веськавлö, та вöсна колö пуктыны тані рöдмöдöмсö. Сэсся и видз-му овмöсъястö кисьтісны да дугдісны быдтыны.

—Александр, висьталы-тöй ас йывсьыныд. Кыдзи лоинныд картупель вöдитысьнас?

—Ме ичöтсянь радейті вöр-ва, пемöсъясöс. Мöвпалі лоны экологöн либö прокурорöн. А быдми да лои агрономöн, велöдчи Кировын, Вяткаса видз-му овмöс академияын. Помалöм бöрас бергöдчи чужан Коми муö. Сэки, 2008 воас, зэв сьöкыд вöлі аддзыны удж, торйöн нин агрономыдлы. Меным висьталісны, мый миян эм видз-му овмöс институт, кöні нуöдöны картупель кузя туясьöмъяс, ветлы пö, тöдмав.

Менö босьтісны. Кöть удждонсö зэв ичöтöс вöзйисны, сеті сöглас. Медводдза нажöткаöй вöлі 2.700 шайт. Тадзи миян смекайтчöны том учёнöйяс вылад. Но уджышті да гöгöрвои, мый картупель вöдитны-туявны зэв интереснö. Öд, кыдз шуласны, оз местаыс мичмöд морттö, а мортыс мичмöдö сійöс. Öні веськöдла картупель туялан лабораторияöн. Ми ёртасям Россияса, Татарстанса, мукöд научно-исследовательскöй институткöд. Лöсьöдам выль сортъяс, туялам, кыдзи на вылö тöд-чöны биопрепаратъяс, мувердас, да уна мукöд удж вöчам. Миян шедöдöм-вöзйöмъясöн вöдитчöны нин республикаса öткымын овмöсын, дача, град йöр вöдитысьяс ньöбöны картупель кöйдыс. Öні рöдмöдам сэтшöм сортъяс, кодъяс оз кутны повны вежласяна поводдяысь да воысь-во мöдасны сетны бур урожай — гектарысь 25-30 тоннаöдз. Öні республикаын шöркодясö босьтöны 15-18 тонна.

—Кыдз ме казялі, ті зэв ёна радейтанныд ассьыныд уджтö, сетанныд сылы уна вын да кад. А ас выланыд сійö кольö? Мый вöчанныд прöст кадас?

—Аслам уджысь öтдор ме веськöдла институтса том учёнöйяслöн сöветöн. Ми ог öтдортчöй и наукаö пырöдчысь том йöзлöн олöмысь, петкöдчам конференцияясын, котыртлам семинаръяс, лыддям лекцияяс велöдчысьяслы, дача да град йöр вöдитысьяслы. А весь овнытö кадыс, дерт, абу.