Новости Республики Коми | Комиинформ

"Гажа вöрын" и збыльысь гажа

"Гажа вöрын" и збыльысь гажа
"Гажа вöрын" и збыльысь гажа
logo
"Гажа вöрын" и збыльысь гажа
Снимокыс Фёдор МАКАРОВЛÖН

Медводдзаысь Владимир Фоминкöд удайтчис аддзысьлыны кык во сайын кымын Лöзымса скöт видзан вöвлöм комплексын. Тайö эновтöм стрöйбаыс важöн нин виччысис бур кöзяинöс. И со сэні "Хуторок" фермер овмöсöн веськöдлысь Владимир Фомин котыртöма вöлі дзодзöг видзан овмöс.

Сэки республикаын татшöмыс эз на вöв. Владимир Вениаминович кöсйис и водзö паськöдны ассьыс ов-мöссö. Шуис, мый водзöсыс сыысь лоас зэв ыджыд. Позяс инавны и дзодзöг яй, и гöн. Но фермерлысь бур мöвпъяссö торкисны "лэбач грипплы" паныд тышкасьысьяс. Шуисны, мый сылöн дзодзöгъяс пöвстас сідзжö паськалöма тайö сідз шусяна Ньюкасл висьöмыс. Ковмис фермасö пöдлавны. Дерт, воштöмыс вöлі зэв ыджыд. Бöрынджык тыдовтчис, мый дзодзöгъясыс нинöмöн эз висьны. Но киссьöм ватö öд он нин курав. Сідзкö, кодкö тöдöмöн сувті с дзодзöг видзан фермалы паныд.

Мукöд кö эськö öвтышті с кинас да эз нин кут некытчö сюйсьыны. Но Владимир Вениаминович абу сэтшöм лыдысь. Сійö помавліс Эжваын целлюлозно-бумажнöй техникум. Позис пырны уджавны Сыктывкарса лесопромышленнöй комплексö, кöні оз этша мынтыны. Но сійö кöсйис уджавны ас кежас. И вежöрыс, вын-эбöсыс тырмö. Гöтырыс челядьыскöд олöны карын. А сійö некымын во сайын Пычим да Придаш туй коластын босьтчис лöсьöдны "Гажа вöр" шойччанін. Медводз тöдмасис, кыдзи татшöм шойччанінъяссö котыртöны мукöдлаын. А сэсся бур ёртъясыскöд весаліс вöр делянка, кыпöдіс некымын керка.

—Талун зэв унаöн кöсйöны кöть нин недыр кежлö вунöдлыны карса шума олöмсö да шойччыштны сöстöм сынöда вöрын, — висьталö Владимир Вениаминович. — Тайöс и босьті тöд вылö. Сэсся öд öні я карса олысьясыд, торйöн нин челядь, оз тöдны, кыдзи водзтіджык овлісны сиктса войтыр. Со и ме аслам шойччані нын шуи вöчны тшöтш мыйкö музей сямаöс. Татчö волысьяс окотапырысь небзьöдöны лысьöмсö пывсянын, гуляйтöны вöла доддьын, тöдмасьöны важся крестьянинлöн эмбурöн. Тайö торйöн нин воö сьöлöм вылас челядьлы, кодъяс волывлöны бать-мамыскöд.

Öні Владимир Фоминлöн овмöсын эм вöв, некымын пон. Кöсйö лöсьöдны сідзжö куканьясöс, кроликъясöс, чипанъясöс. Санкт-Петербургын лэдзис нин аслас шойччані нлы сиöм альбом, кодöн окотапырысь тöдмасьöны татчö волывлысьяс. А шойччыны "Гажа вöрын" и збыльысь позьö гажаа. Неылын паськöдчöма пожöма нюр, кытысь гожöм-арнас позьö вотны бур пув, турипув, мырпом. Шойччанінкöд орччöн эм неыджыд ас вöчöм пруд, кытысь вуграсьны радейтысьяс кыйöны гычьясöс. А орчча пармаын олöны дозмöръяс, таръяс, сьöлаяс, йöраяс, кöчьяс. Öні нин вöралысьяс узьмöдчывлöны Владимир Фомин ордын. А Сыктывкарса да Эжваса олысьяс субöта-вöскресенньöö волывлöны татчö шойччыны быдса семьяясöн. Öти вой узьöмысь быдöнлы колö мынтыны 500 шайт. Владимир Фоминлöн кывъяс серти, тайö абу нин сэтшöм уна. Öд бура шойччöм могысь тані эм ставыс.

Миян волігöн Владимир Фомин аслас отсасьыськöд вöлі лöсьöдö-пелькöдö шойччысьяслы выль жыр. Водзö вылö кöсйö кыпöдны нöшта содтöд коттеджъяс. Кыдзи ачыс шуö, меным пö воö сьöлöм вылö тайö нокыс. Некод пö ме вылын оз ыджыдав. Ола сідзи, кыдзи кöсъя. А медуна гöсьтöс сійö виччысьö Выль во кежлö нин.