Новости Республики Коми | Комиинформ

А ме пиöс ёна радейта

А ме пиöс ёна радейта
А ме пиöс ёна радейта
logo
А ме пиöс ёна радейта
Снимокыс Фёдор МАКАРОВЛÖН

Юысь семьяыд — сиктлöн ыджыд дой. Кодалöны оз сöмын мужичöйяс, олöмысь лэдзчысьöмаöсь и аньяс, и томулов. Татшöм шуштöм серпасыс и миян республикаса уна сикт-грездын.

Неважöн та йылысь сёрнитім Сыктыв районса Межадорын йöзлы социальнöй отсöг сетысь Ольга Коваленкокöд.

                                        Мамыслы веськодь

—Водзынсö сиктсаяс овлісны крепыда, — висьталö сійö. — Юысь-кодалысьясыд вöліны сöмын бокысь локтысьяс. А бöръя кадö сульзьöны и томулов.

—Кыдзи ті чайтанныд, мыйла тадзи лои?

—Менам видзöдлас серти, йöзыс лэдзчысьöны удж абутöм вöсна. Вöчнысö нинöм, со и "гажöдчöны". Ныв-зон велöдчасны, уджсö специальносьт сертиыс оз аддзыны да бара жö вина-сурöн шогсö пальöдöны. Весиг челядьöс чужтöмыс кодсюрööс оз кут. Даръясигад быдтысьöмыд öдйö и вунö. Пырам керкаас, а сэні ставыс рöзваль. Пусьытöм. Коньöр кагукыс шлепö код мамыс дорö куткыртчöма. Босьтам кагасö Кебраса приютö, а мамыслы веськодь. Некымын лун кольö, но ни администрацияö, ни приютö оз и шыöдчыв. Некыдз ог гöгöрво, кыдзи нö позьö ассьыд виртусьтö эновтны?

—Межадорын юысь семьяыс уна? — юася Ольга Анатольевналысь.

—Кöкъямыс. Найöс ми эськö зілям кутны, мед дзикöдз оз лэдзчысьны. И чайта, позьö на налы бурас бергöдчыны, но, тыдалö, асьныс оз ёна окотитны, —майшасьö ань. — Мукöдыслöн кöть пöль-пöчыс эм да видзöдöны внукъясыс бöрся. На вылö надеяöн сэсся челядьсö ог босьтöй.

—А Кебраса реабилитационнöй шöринас юысь-кодалысь бать-мамлöн челядьыс дыр олöны?

—Коді кыдзи. Бать-мам пиысь кодсюрö, шуам, сконйыштчасны да вежон кодаласны. А мыйöн пальöдчасны, бöр ныв-пинысö гортас босьтöны. А мукöдыслысь öд, шуа тай, нуан челядьсö да, оз и думыштлыны на йылысь. Администрациясянь нин сэсся кутам кевмысьны гажъялысь бать-мам водзас, мед öвсясны да быдтаснысла ветласны. Медся дырсö öд приютас квайт тöлысь видзöны. Сэсся кö некод оз шыöдчы, кыпöдам юалöм бать-мамлысь ныв-писö судöн мырддьöм йылысь.

—Таво вöлі сэтшöм судыс?

—Да. Öти аньлысь квайтöд кага нин мырддисны. А сылы веськодь, — майшасьö Ольга Анатольевна. — Ачыс сійö абу Межадорысь. Во кызь сайын татчö кыськö Россияысь семьянас локтісны. Первойсö эськö лючки овмöдчылісны, но мыйкö налöн торксис. Юсисны. 2002 воын налысь челядьсö мырддисны. И гозъя торйöдчисны. Мужичöйыс Волсяö муніс, а аньыс татчö кольччис. Видліс сійö выль олöм лöсьöдны, татчöс олыссянь кага чужтіс. Но бара кыкнанныс юсисны. Мыйта накöд ми эг мырсьöй, век жö таво гожöм нывкасö ковмис мырддьыны. Быдлаысь сэки корсим нывбабасö да лавка дорысь сэсся аддзим, садьтöм код вöлі. Висьталім, мый кагасö кöсйöны мырддьыны, да шуис, ме пö тöда. Но сідз ёрд вылас эз и волы.

—А öні кодöскö ёрдас лöсьöдчанныд жö видлавны? Эм сэтшöм семьяыс сиктад?

—Жаль, но эм. Некымынысь жö нин öти зонкаöс нуöдлім Кебраса приютö. Октябрас кö бать-мамыс оз пальöдчыны, ковмас ёрд пыр мырддьыны каганысö.

 

                                                                                               "Он кö öвсьы..."

Дерт, абу жö дзик весьшöрö Ольга Анатольевналöн зільöм-мырсьöмыс. Кодсюрö пö сайкалöны жö. Öти татшöмыс — Александр Михайлович Давыдов. Аддзысьлім и ми сыкöд.

Кöкъямыс во сайын Александр тöдмасьöма Ольгакöд. Ныв волöма Межадорö тöдсаяс ордас. Мужичöйлы сьöдіник нылыд сьöлöм вылас воöма. Регыд мысти найö öтлаын овмöдчöмаöсь, Александрлöн бать-мам керкаас. Кöлысь абу ворсöмаöсь. Öні тай унаöн сідз олöны. Чужöма Александрлöн да Ольгалöн пи. Мужичöй вöлöма сэтшöм шуда! Но семьякостса олöм налöн öдйö и пазалöма.

—Ольга меысь дас сизим арöсöн том. Тыдалö, абу на пöттöдзыс гуляйтöма ныв пöрасö, — ышловзис Александр Михайлович. — И сійö заводитіс гортысь вошласьны. Шуас, ветла пö чой ордö Визинö, а ачыс карöдз вежон кежлö лэбыштлас.

Сэсся том ань юыштавны кутöма, и пиукыс дум вывсьыс дзикöдз вунöма. Да и кор Серёжа сöмын на чужöма, войяснас косöднысö векджык батьыс чеччылöма. Сы бöрын нин мамсö чуксавлöма, мед нёньöдас. А сэсся аньлы морöснас вердчынытö дышöдöма да сулеяысь йöв вöлöм сетö. Александр Михайловичлы ковмöма весиг мöс лöсьöдны.

—Водзынсö кöть ветлас да бöр локтö вöлі, преник-кампет на гöснеч пыдди вайö, — водзö висьталö Александр. —А сэсся и дзикöдз вошис. Серёжалы куим арöс вöлі. Сиктсаяс сэсся висьталісны, Ольгаыд пö Эжваын кутшöмкö мужикъяскöд кодалö вöлі.

Татшöм юöр бöрад мужичöй корсьöма Ольгаöс. Мöд мужичöйкöд нин вöлöм олö. Но рам мортыд зыксьыны абу кутöма. Сöмын бöр гортас корöма. Но аньыд сідзи абу и локтöма.

Сэсся Александр ачыс тшöтш юсьöма.

—Киöн шенышті став вылас, — шуис сійö.

Юигад и уджсö воштöма. Совхозын прорабöн уджавлöма эськö да. Вочасöн сэсся и гортас овмöсыс пузувтчöма. Серёжа пöшти батьтöг и мамтöг кольöма. Öтиыс кöнкö кодалö, мöдыс эськö и гортас, но тшöтш жö юö. Некымынысь зонкаöс нулöмаöсь Кебраса приютö. А сэсся öлöдöмаöсь батьсö, он кö пö öвсьы, питö он нин аддзыв.

— Татшöм кывъяссьыс быттьö палялі. Ме пиöс зэв ёна радейта. Мый кöть и мамыс сэтшöм. Гашкö, сылы и збыльысь оз ков аслас кагаыс. Ог тöд. А меным пиöй колö, —висьталö Александр Михайлович.

Во чöж нин мужичöй оз ю. Пырöма уджавны детсадйö стöрöжöн. Олöны пиыскöд кыкöн, мамсö оз и казьтывны. Ставсö öтвыв вöчöны. Гожöмнас йöрас батя-пиа тувъялöмаöсь ворсан лэбув, вöчöмаöсь машина. Серёжа таво пырис первой классö. Батьыс сійöс быд лун колльöдö школаас да урокъяс бöрас бöр вайöдö. Тадзи налöн кольö лун бöрся лун...

                                                                                          * * *

Александр гижöдчöма гöтырыслысь алимент перйыны, но тöлктöм мамыд, тыдалö, оз и мöвпав мынтыны. Кыкысь нин веськавлöма гусясьöмысь дзескыдінö. И таво сентябрын киритöмаöсь сылысь мам нимсö.