Новости Республики Коми | Комиинформ

Пыр лоö удж да нажöтка

Пыр лоö удж да нажöтка
Пыр лоö удж да нажöтка
logo

 

Экспертъяслöн висьталöм серти, миян республикалöн экономикаын  вöр промышленносьт босьтö  нёльöд пайсö. Кулöмдін районын  вöрыс паськöдчöма 2 миллион 409 сюрс  гектар вылö. Ёнджыкасö тайö козъя-пожöма  парма. Вонас сэтысь позьö пöрöдны шöркодя  4,3 миллион кубометр вöр. Но талун босьтöны  позянасьыс сöмын нёльöд юкöнсö.

Юрсиктсянь 130 километр сайын, ичöтик Пузла грездын меститчöма "Комилесбизнес" вöр лэдзан предприятие. Сійöс 1998 воын на котыртісны предпринимательяс А.С.Игнатов да А.Г.Мотовиц. А 2004 воын Исландияысь "Норвик" фирмалöн пайö пырöм бöрын предприятие вöчис водзлань выль тöдчана воськов. Та йылысь и пансис неважöн аддзысьлігöн "Комилесбизнес" ООО-са генеральнöй директор Александр Игнатовкöд миян сёрниным.

Александр Светозарович, кыдзи верминныд лöсьöдны грездын öнія предприятиесö?

– "Комилесбизнес" котыр меститчöма Кулöмдін районса Пузла грездын, кöні 60 километр матігöгöрас абу ни öти оланін. Ас костын ми сійöс шуам весиг Пузляндияöн. Талун предприятиеын уджалö 190 морт, кызвыныс Пузлаын да орчча сиктъясын олысьяс.

А кыдзи ставыс артмис? Помöсдінса шöр школа помалöм бöрын пыри велöдчыны Архангельскса лесотехническöй институтлöн механическöй факультетö. Медводдза курс бöрын босьтісны армияö. Демобилизуйтчи да бара локті институтö, но сöмын во кежлö. Меным, верстьö зонлы, окота вöлі босьтчыны кутшöмкö уджö. Помöсдін леспромхозса Пузла лесопунктын вöзйисны веськöдлыны подсобнöй овмöсöн. Ме дорын сэки уджаліс 30 морт.

Но 1994 воын тайö овмöссö пöдлалісны. Сэки мöвпыштім да И.Б.Шомысовкöд восьтім "Енэжтас" ООО. Помöсдінса леспромхозлысь босьтім кöртымö пилорама да кутім пилитны тьöс-плака. Во-мöд мысти котыртім шом вöчан цех. Но производство сöвмöдöм  могысь эз тырмы сьöм. Сэки удайтчис сёрнитчыны Ухтаса предпринимательяс А.Г.Мотовицкöд да О.И.Андрияшинкöд, кодъяслы воис сьöлöм выланыс миян бизнесным. Тадзи на отсöгöн чужис "Комилесбизнес" предприятие.

Лэдзим вöр, пилитім тьöс-плака, вöчим  шом. Вочасöн паськöдчим. Восьтім столöвöй, ремонтно-механическöй мастерскöй, лавка, нянь пöжаланін. Уджалысьыс содіс 100 мортöдз. Пузласянь Крутöйöдз вöр кыскалан туйсö вермим вöчны республикалы тöдчанаöн, вöчим да дзоньталім некымын пос. Тайö сетіс позянлун петкöдны миянын вöчöм тьöс-плакасö кöрт туй вылö да инавны Европаын.

2002-2004  воясö  предприятиенымöс зумыдджыка сöвмöдöм могысь сёрнитчим Помöсдінса лесхозкöд Пузласа лесничествоын вöр делянкаяссö 20 во кежлö кöртымö босьтöм йылысь. Лои позянлун вонас пöрöдны 128 сюрс кубометр вöр. Зумыдджыка кутім видзöдны аскиа лунö.

Но кадыс тшöктіс пыртны выль технологияяс. А та могысь ковмис содтöд сьöм. Менам ёртъясöй панісны ассьыныс бизнес. А ме куті корсьны спонсоръясöс. 2004 воын Исландияысь öти озыр морт тöдмасис миян предприятиеöн да пырöдчис пайö. Сэксянь Пузляндияын бизнес сöвмö суйöрсайса капитал отсöгöн.

Ыджыд-ö пайыс быдöнлöн?

– Исландияса бизнесмен ордын 66,7 прöчент пайыс. Кольöмыс — менам. Ми, öтувъя компанияö пырысьяс, суйöрсайса банкъясысь босьтöм сьöм вылö ньöбим скандинавъяслöн технология серти вöр лэдзан выль комплексъяс, кутім пöрöдны вонас 100 сюрс кубометр вöр.

Но миян туйясöд вöртö ылöдз он ну. Со и босьтім асланым киö кöрт туй вожъяс. Збыльысь, еврофураяс, кодъяс вермöны нуны 60 кубометр вöр, мый лоö 50 тонна гöгöр, миян туйясті да посъяс вомöн ылöдз оз воны. Миянлысь туйяссö арталöма 38 тоннаа машинаяс вылö. Со и босьтчим асьным стрöитны вöр кыскалан туйяс. Сідз, 2009 воын вöчим 11,6 километр. Миян син улын Сыктывкарсянь Мылдінö 116 километр туй, кодöс дугдывтöг дзоньталам. Судзöдім техника. 2008 воын ньöбим суйöр сайысь вöр кыскалан куим машина.

Водзö вылö шуим выльмöдны вöр пилитан оборудование. Но ставсö торкис кризис. 2008 воын нин   омöльджыка кутісны ньöбавны вöр лэдзан предприятиеяслысь вöчöмторсö. Этшаджык пондім вузавны сійöс суйöр сайö. Чинісны тöвар вылö донъяс. Та вöсна миянлы ковмис вуджны Азияса рынок вылö, кöть сэні донъясыс ичöтджыкöсь. Но нинöм абусьыд тайö век нин водзö. Кутім инавны ассьыным вузöссö Иранлы, Азербайджанлы. Но кольöм во помын Европаö миян тьöс-плакалы туйыс бара воссис.

Мый талун позьö висьтавны "Комилесбизнес" йылысь?

– Миян предприятие öні вонас вермö пöрöдны 150 сюрс кубометр вöр. Бöръя вит воöн делянкаын став уджсö кутім вöчны öнія корöмъяс серти. Вöрсö лэдзам  сортимента  технологияöн. Та могысь ньöбим Финляндияса Ponsse фирмалысь öнія харвестеръяс да форвардеръяс. Тайö сетіс позянлун лэдзны вöрсö 40 сюрс кубометрсянь öні индöм мындаöдз. Вöчöмторсö сöвтам вагонъясö  Вылыс Изьваса станциялöн асланым кöрт туй вожын. Кабала да целлюлоза вöчöм могысь дженьыдик коз да пожöм керъяс мöдöдам  Сыктывкарса лесопромышленнöй комплексö. Коръя пуяс нуам республикаысь бокö да мöдöдам Фин-     ляндияö. Суйöр сайö мунö миянын вöчöм 90 прöчент тьöс-плакаыс, кольöмаыс разалö татчöс ньöбасьысьяслы. Вöрсö да тьöс-плакасö нуöм могысь миян эм кöкъямыс машина, кодъясöс дзоньталам асланым  ремонтно-механическöй мастерскöйын. Предприятие сідзжö тöждысьö вöр видзöм, том пуяс садитöм вöсна.

Выль технологияясыд тшöктöны дасьтыны и бур уджалысьясöс.

– Дерт жö. Дась специалистъястö миянлы некод оз мöдöд. Та вöсна медводз мыджсям асланым войтыр вылö. Сідз, миян операторъяс велöдчисны Финляндияын. А таысь öд оз жö этша ков мынтысьны. Но быть. Öд водзтіджык тöдтöгыд миян уджалысьяс корсюрö жугöдлісны дона техникатö. А öні миян уджалö зумыд тöдöмлунъяса специалистъяслöн бур котыр.

Позьö оз талун сёрнитны тіян предприя-тиелöн аскиа лун йылысь?

– Аскиа лунад колö эскыны. "Комилесбизнес"  буретш водзö видзöдö. Кöсъям босьтны кöртымö содтöд вöр делянкаяс да пöрöдны вонас 200 сюрс кубометрöдз. Таысь öтдор кутам босьтчыны  вöр пилитан да переработайтан   выль технологияясö. Сідзкö, колö ньöбны öнія зэв бур станокъяс, сувтöдны косьтысян камераяс, лöсьöдны пызан-улöс вöчöм, пуысь керкаяс лэптöм, бöчкаяс тэчöм могысь производствояс. А пу колясъяснас кутам ломтысьны да нöшта  мукöдтор вöчны.

*   *   *

Бöркыв пыдди. Роч йöз стöча шулöмаöсь, мый куйлысь из улö ваыд оз визувт. Тадзи кымын позьö донъявны "Комилесбизнес" ООО-öс. Сэтчöс веськöдлысьяс оз сулавны öтилаын, вöчöны ставсö ассьыныс бизнес водзö сöвмöдöм-паськöдöм да сьöкыдлунъяс венöм могысь. А сідзкö и, сэтчöс войтырлöн пыр лоö удж да бур нажöтка. Буретш татшöм предприятиеяс саяс вöр промышленносьтлöн аскиа луныс, республикаса экономикалöн водзö зумыд воськовъясыс.