Новости Республики Коми | Комиинформ

Аслыным колö ёнджыка зільны

Аслыным колö ёнджыка зільны
Аслыным колö ёнджыка зільны
logo
Аслыным колö ёнджыка зільны
Снимокыс Александр УЛЬЯНОВЛÖН

Дереваннöйö волігъясöн Галина Васильевна Гуляевакöд эг нин öтчыдысь паныдасьлы. Татчöс шöр школаын, кöні сійö водзтіджык сетіс тöдöмлунъяс кыв да литература кузя, сёрниыс векджык пансьывліс челядьлöн чужан кыв дінö муслун йылысь.

Ачыс чужлöма-быдмылöма Керчомъяын. 1977 воын помалöма Коми пединститутын филология факультет, сэсся 31 во велöдöма Дереваннöйын гырысь классъяс. Вöлöма и завучöн, и директорöн. И со 2008 вося октябрсянь юрнуöдö Дереваннöй сиктса администрацияöн. Ылі сиктлöн талунъя олöм-вылöм йылысь и пансис миян сёрни сыкöд аддзысьлігöн.

 

– Галина Васильевна, кокни-ö вöлі вежны уджтö?

– Дерт, школаад ставыс нин тöдса. А тані выль тöжд-могъяс. Колö кывкутны ыджыд сиктлöн олöм-вылöм вöсна. Да и öнія кадыс абу кокни. Полöмыс, дерт жö, вöлі. Лун и вой мöвпалі та йылысь. Но овмöдчöминлöн сöветса дас депутат öтсöгласöн бöрйисны менö тайö удж вылас. Сідзкö, эскисны. Сэк жö меным важöн нин лоис дона тайö сиктыс, кодкöд став олöм-вылöмöй йитчöма. И окота, медым Дереваннöйса войтырыс, став сьöкыдлун вылö видзöдтöг, олісны öнія серти бурджыка. Со и босьтчи выль вöжжиö.

– Кутшöмджык сійö, выль уджыс?

– Ог кöсйы норасьны. Но вывті унатор колö вöчны. Со кöть мыйта нокыс вöлі администрациякöд орчча важ клуб разьöмкöд. Миянлысь сійö, позьö шуны, синнымöс нин вöлі пöртмалö. Висьö менам сьöлöмöй и асланым школа вöсна, коді абу нин выль. Улыс судтаса классъясын тöвнас кöдзыд. Сэсся и вевтыс уналаті виялö. Сёрниті та йылысь районысь администрацияса юралысь Сергей Петрович Каплинкöд. Кöсйис отсыштны дзоньтавны.

Но медся ёна майшöдлö Носимсянь Дереваннöйöдз туйыс. Ас кадö сійöс эз удитны помöдз эштöдны да вевттьыны асфальтöн. Со и тулыс-арнас öткымынлаті ёна тшыксьö. Сэк жö сэті ветлöны Керöссянь, Ручсянь, Аныбсянь гырысь машинаяс. Петкöдöны и вöр. Но дзоньтавны некод оз босьтчы. А колö бурмöдны 4 километр гöгöр. Карьерыс эм. Сёрнитчöма пöдрадчикъяскöд мöд во кежлö. Но ог тöд, кор лоö помалöма туйсö. Сэк жö мудзи нин эскöдны йöзсö. Öд та кузя ме дінö шыöдчылісны эз нин öтчыдысь.

– Коркö сиктын вöлі Кулöмдінса леспромхозлöн лесопункт да "Ручевскöй" совхозлöн отделение, кöні и зілисны кызвын войтырыс. А талун казьтыштöм овмöсъясыс эз лоны. Кыдзи тайö тöдчис сиктлöн олöм-вылöм вылö?

– Дерт жö, оз вöлі ков пöдлавны ни лесопунктсö, ни совхозлысь отделениесö. Кыкнанныс уджалісны зэв бура. Йöзыс нималісны асланыс зільöмöн. Кымын мортöс сійö кадас вöлі наградитöма орденъясöн да медальясöн. Тайö мый йылысь кö висьталö. Но миян власьтъяслöн нем думайттöм воськовъясыс ёна торкисны сиктын зумыд олöм-вылöмсö. Лыддя тайöс зэв ыджыд омöльторйöн.

– Но öд йöзыслы колö мый вылö кö овны, нажöвитчыны. Кöні найö талун зільöны?

– Зіль мортыд некор оз кут надейтчыны код вылö кö да ыстысьны кутшöмкö помка вылö. Сійö век кужас ачыс асьсö вердны. Талун сиктса войтыр асланыс овмöсъясын видзöны 53 мöс. Сідзкö, эм йöв да яй. Таысь öтдор быдтöны уна картупель, капуста, мукöд град выв пуктас. Фермерöн кöсйö лоны Вероника Васильевна Ракина. Сылöн гортса овмöсын эмöсь нин öшпиян, ыжъяс, вöв. Асшöр уджö сідзжö босьтчисны Виктор Васильевич Есев, Николай Васильевич Морохин, Иван Васильевич Тимушев. Гашкö, эськö и унджыкöн сетчисны ассьыныс бизнес лöсьöдны. Но вотнад государствоыд пöдтö зіль йöзтö. Тайö унаöс падмöдö. А колö эськö татшöмъяссö кок йылö сувтігöн кык кымын во кежлö мездыны вотысь. Но, дерт, оз быдöн сяммы лоны фермерöн либö кутшöмкö бизнесменöн. А татшöмъясыслы сідзжö кыдзкö колö отсавны аддзыны асьнысö олöмас.

– Сідзкö, тіян сідзжö эмöсь уджтöмалысьяс?

– Кыдзи и быдлаын. Томджыкъяс пиысь унаöн уджалöны вахтаöн республика пасьта. А уджтöмалысьясöн талун гижсьöмаöсь 37 морт. Дерт, татшöмыс унджык.

– Найöс мый вылö кö ышöдны, мыйкö медавны вöчны бара жö колö сьöм?

– Збыль сідзи. Талун оланпас серти сиктса администрацияяслы колö аслыныс нажöвитны сьöмсö да велöдчыны овны сöмын ас вылö надеяöн. Государство быттьö зільö öтдортчыны миянысь. Но овмöдчанінлöн вося бюджетыс сöмын 12 миллион шайт. Сійö оз быдтор вылö тырмы. Колö и бюджетникъяслы удждон мынтыны, и уличаяс югзьöдны да найöс лымйысь весавны, и пескöн йöзöс могмöдны. Босьтчим сідзжö туй вылын артмöм гуранъяс шлакöн тыртны. Тышкасям и борщевиккöд. Сійö öд миянöс мукöдлаын моз сідзжö вермыны кöсйö. Сэсся и важ керкаястö колö разьны. И татшöм тöжд-майшасьöмыс помтöм. Ог нин шу кутшöмкö праздникъяс котыртöм йылысь. Натöг эськö сиктад зэв гажтöм вöлі олöмыс.

– А кодъяс тіян отсалöны сьöмöн?

– Ыджыд аттьö окота висьтавны миян предпринимательяслы. Найö гöгöрвоöны миянлысь сьöкыдлунъяснымöс да пыр дасьöсь отсавны. Иван Васильевич Ракин аслас автобусöн йöзöс новлöдлö. Марья Дмитриевна Юдина кутö лавкаяс. Валерий Владимирович Мороз, Эдуард Алексеевич Попов, Виталий Иванович Игушев вöр лэдзöны, тьöс-плака пилитöны. Тайö зіль войтырыс уналы нажöтка сетöны, праздникъястö нуöдны отсалöны. Найö, позьö шуны, лоисны сиктын аслыссикас мыджöдöн, совхоз-лесопунктыд бырисны да. Мед сöмын унджыкöн вöліны татшöмъясыс.

– Ті казьтыштінныд праздникъяс йылысь. Сідзкö, важся Дереваннöйын духовнöй олöмыс зумыда на кутчысьö?

– Сійö и отсалö кутшöмкö ногöн кыпöдчыны йöзыслы ловнаныс. А найöс бур вылö пестысьясыс миян абу этшаöнöсь. Босьтны кöть Россия Федерацияса заслуженнöй велöдысь Мария Андреевна Нестероваöс, коді пыдісянь велöдö челядьöс радейтны ас чужан мусö, ветлöдлö накöд походъясö. Уна бур кыв окота висьтавны физкультура велöдысь Николай Ремович Ракин йылысь, коді сідзжö ассьыс став сьöлöмсö сетö челядьлы. Сиктса библиотекаöн веськöдлысь Татьяна Николаевна Удоратина ас водзмöстчöм серти лöсьöдіс бур музей. А öні чукöртö Дереваннöйлы сиöм торъя небöг. Сьöлöмсянь тöждысьöны ас войтырлöн дзоньвидзалун вöсна фельдшерско-акушерскöй пунктöн юрнуöдысь Светлана Васильевна Морохина да участкöвöй больничаöн веськöдлысь Наталья Владимировна Воронова. Ёна зільöны сиктын гаж котыртігöн культура керкаöн веськöдлысь Ксения Валерьевна Зезегова да художественнöй юрнуöдысь Любовь Николаевна Осипова. И кы-дзи нö он казьтышт медся бур кывъясöн татчöс композитор Василий Николаевич Чувьюровöс, миянлысь "Коми аньяс" да "Парма шыяс" сьылысь котыръясöс, кодъясöс бура тöдöны и районса мукöд сиктын. Бöръя кадö ыджыд водзмöстчöм петкöдлö том йöзлöн котыр, кодöн юрнуöдö сиктса том депутат Степан Николаевич Габов. Позьö шуны, мый тайö зіль войтырыс лоöны миян Дереваннöйлöн аслыссикас чужöмбанöн.

– Абу кокни талун ылі сикт-грездъяслöн, на лыдын и ылі Дереваннöйлöн, олöм-вылöмыс. И век жö эм-ö тайö важся сиктыслöн аскиа югыд луныс?

– Та вылö öти кывйöн вочавидзны сьöкыд. Коркö öд сиктас овлісны 2 сюрс сайö морт. А талун налöн лыдыс кык пöв этшаджык. Олысьыс чинö и водзö. Том йöз, сиктлöн аскиа луныс, мунöны бокö. Уна и кулысьыс. Со неважöн муніс миян дінысь асланым художник Ким Степанович Ветошкин. Сиктлы тайö ыджыд воштöм. Кыдзи и быдлаын, эмöсь и юысь-кодалысьяс, и гусясьысьяс.

Сэк жö кык во сайын кыпыда пасйим Дереваннöйлöн чужöмсянь 350 во. Воліс уна гöсьт. Сэки и тыдовтчис, кутшöм уна паськыда тöдса войтыр чужлісны-быдмылісны тайö сиктас. Найö и нимöдісны Дереваннöйöс эз сöмын Комиын, но и ставнас странаын. Сідзкö, вына татчöс муыс бур петасъясöн. И зэв окота эскыны, мый век жö Дереваннöйын водзö олöмыс оз кус. Та могысь, дерт, колö государстволы ёнджыка кутны син улын ылі сикт-грездын олöм-вылöмсö, но медвойдöр миянлы аслыным колö ёнджыка зільны.