Новости Республики Коми | Комиинформ

Бöрдісны, бабаяс, бöрдісны...

Бöрдісны, бабаяс, бöрдісны...
Бöрдісны, бабаяс, бöрдісны...
logo

 

Мам-батьлы, дед-баблы, ыджыд мамлöн, Опонь дядьлöн, Гриша чожлöн да став кувсьöм рöдвужлöн югыд паметьлы сиа.

 

1941 во, гожöм, июнь 21 лун. Зэв паськыд веж луд, лöз енэж, и шондіыс сэтшöм небыда шонтö!

Вöлі водз асыв, луд вылын куйлісны кыкöн. Тайö вöліны Марте сиктса гозъя – Опонь Педöр Вась да Кале Габö Машö. Гозъя вöліны дзик пасьтöмöсь. Бокö шыбитöмаöсь юбка-ковтанысö, дöрöм-гачнысö...

Найö оз нин вöлі узьны. Нывбаба синсö тупкöмöн вомгорулас сьыліс, сьöлöмыс сылöн вöлі тыр шудöн. Мужичöй шудаа жö мургис. Матын некод эз вöв, повны некодысь, да найö эз и гусясьны. Найö вöліны первойысь татшöм шудаöсь, кыпыд ловнас вермисны и став йöзыскöд юксьыны.

Йöзыс сиктын узисны, шойччисны, пач трубаясысь тшыныс оз на вöлі пет. А шоныд мича ывлаыс ачыс быттьö вöзйис гозъялы, мусукасьöй пö öта-мöдныдкöд...

Но виччысьтöг нывбаба тойыштіс Василейöс да горöдіс:

– Васюк! Ме жö тöрыт няньшом кöті и, дерт жö, ортсö петіс. Ой-я да ой-я!

Василей дрöгнитіс другöн гöлöссö кылöм бöрын, а сэсся зэв гораа серöктіс:

– Нинöм, Машенька! Гортö локтам да челядьöс чуксалам, сералыштам, гажöдчыштам накöд öтвылысь!

Чеччисны, пасьтасисны. Василей лэптыштіс-босьтіс гöтырсö ки вылас да котöрöн мöдöдчисны гортланьыс. Марья топöдчис верöсыслöн морöс бердö да мыйлакö бöрддзис. Василей сувтыштіс, кутіс бурöдны сійöс, окавны, малавны. Сэсся уськöдчисны öта-мöдныслы сывъяс... Мый нö тайö?.. Вась некор на татшöмöн гöтырсö эз тöдлы, мусукасигас век вöлі мыйыськö да кодыськö полö. А öд налöн вöлі нин 5 челядь. И со Марья первойысь асьсö эз кут, малаліс радейтана мортсö быттьö медводдзаысь...

Сиктсянь кыліс лёкысь горöдöм. Тайö повзьöдіс кыкнаннысö, чеччыштісны кыккокйыв да котöрöн сярöбтісны сиктлань. И сэки сöмын гöгöрвоисны – найö жö пасьтöмöсь. Бергöдчисны. Öта-мöд вылас видзöдлісны, сэсся зэв öдйö пасьтасисны. И уськöдчисны сиктлань.

Воисны. А сэні ставыс шызьöмаöсь. Кодкö горзіс:

– Сиктсаяс! Заводитчис война! Локтöй ставныд сельсöвет дорö! Война! Война!

Горзіс сійö сідз, мый быттьö кöдзыд ваöн кисьталісны ставнысö. Война пансьöм йылысь юöрыс öдйö разаліс. Нёбдінсаяс тэрмасьöмöн мöдöдчисны сикт катыдлань.

Марья да Вась зэв топыда кутчысьöмöн воисны гортаныс. Батьыс паныдаліс найöс лёкысь горöдöмöн:

– Ті йöйминныд кö-а, мунінныд тöрыт, а локтанныд талун! Ті жö кык сутки чöж ветлöдлінныд! Не кö мамныд, челядьныд эськö вöліны тшыгöсь.

Сэки жö керкаысь котöрöн петісны челядь, а на бöрся зэв скöр чужöма, рыжöй юрсиа нывбаба. Но зэв на и мича: гырысь лöз синма, кузь синлысъяса. Педöр Афанасьевич, Васьлöн батьыс, синсö паськöдліс, кор аддзис гöтырыслысь мичлунсö, быттьö первойысь казяліс. Сэтшöм жö синмöн мам да энька вылас видзöдісны Марья да Вась... Мыйла татшöм скöр чужöмöн паныдалісны найöс и мыйла татшöм вöвлытöм мича талун эньканыс? Матрен жö восьтіс вомсö да горöдіс:

– Енмöй! Кöн нö ті шляйтчанныд войбыдсö? Василей, ме думайті нин, мися, ош косявліс тіянöс...

Василей челядь кытшын сöмын кинас шеныштіс, нинöм эз шу, ставыс öні öтлаасис: шуд, муслун да война. Марья тшöтш видзöдіс челядь вылö, а сэся лэптіс синсö Матрен вылö:

– Мамö, прöститöй миянöс, ми вошлім... – И котöрöн пырис посводзас. Пырис керкаас, шыбитчис пу крöвать вылö да бöрддзис. Бöрддзис Вась вылö лёкöн, мый кöть талун и шудаöсь вöліны, а олöмыс другысьöн торксис! Война! Верöссö нуасны фронт вылö, а кыдзи нö сійö вит челядьнас кольччас? Став сертиыс, тыдалö, зонпоснисö ковмас сылы кок йылö сувтöдны öтнаслы. Эм на, дерт, и Марьялöн мам, баб да дед, абу на пöрысьöсь, гашкö, отсаласны. "Ок, и олöм лоö менам!" – думыштіс Марья да чеччис вольпассьыс. Сэсся петіс идрасьны.

...А мужичöйяс мунісны катыдö сельсöвет дорö. Сэні вöлі митинг. Локтісны зэв нин сёрöн, гажаöсь, вина юöмаöсь да. Марья лöсьöдіс пызан вылö ужын, чукöстіс челядьöс, пырис и Василей. Верöсыс пуксис улöс вылö, а челядьыс лабич вылö. Сöмын на сёйны заводитісны, кыліс öдзöсö таркöдчöм.

– Локтöй миянкöд ужнайтамöй, – чукöстіс Васьлöн батьыс.

Петісны, босьтісны аскöдныс шыд чугун, картупель да водка доз. Бать керкаас пукалісны Васьлöн Опонь вокыс гöтырыскöд. Тöрöдчисны пызан сайö, локтісны тшöтш рöдвужыс – Григорий Анфиса гöтырыскöд (Матренлöн чойыс), Васьлöн чойясыс – Катерина да Афанасья. Юыштöм-сёйыштöм бöрын чойяс заводитісны сьывны. А найö кужисны сьывнытö, гöлöсъясыс мичаöсь. Мужичöйяс тшöтш кутісны ладсö и. Вась сьыліс басöн, Опонь – мича баритонöн.

Сэсся ставöн петісны кильчö вылö. Локтісны суседъяс. Ливкйöдлісны гажа и шог сьыланкывъяс, корсюрö чышкалісны синванысö. Асылöдз пукалісны. Мужичöйяс водлісны узьны муртса кежлö. Нывбабаяс гусьöнмоз сёрнитісны, мед эськö верöсъясыс эз садьмыны. Но мужичöйяслы эз зэв и узьсьы.

Регыд воис верзьöма морт. Корис мунны призыв арлыда мужичöйясöс сельсöвет дорö. И бара ставöн мöдöдчисны катыдö, гажтöм чужöмаöсь, синсö увлань лэдзöмаöсь.

Марья чöвтіс пернапас, гоз-мöдысь шуис: "Енмöй, видз менсьым мужикöс, сет дзоньвидзалун челядьлы и мам-батьлы. Эн эновт и менö". Колö вöлі думайтны верöссö колльöдöм йылысь...

Клубын йöзöс видлалісны пельшöръяс, сэн жö гöграліс и сельсöветса пред, видзöдіс, ставöн-ö локтісны. Федосий Егорович Панюков да сылöн отсасьысь Иван Михайлович Латкин видлалісны списокъяс. Ставсö вöчисны лöня, сöмын кор корсисны йöз пöвстысь колана мортöс, горöдлісны ним-вичнас.

Июнь 24 лун. Рытгорув. Мужичöйяс чукöртчисны вичко водзö. Лöсьöдісны пöвъясысь пызанъяс, лабичьяс, ньöбисны 2 ящик водка, а нывбабаяслы ящик вина. Локтісны, дерт, и гöтыръяс, мамъяс, невестаяс, чойяс. Пуксялісны, варовитісны, сьылісны. А неуна юыштöм бöрын заводитісны ворсны баянöн, гудöкöн, гитараöн, балалайкаöн. Кодкö весиг чипсан вайöма. Горöдісны: "Кадриль!". Петісны йöктыны. Мужичöйяс гöтыръясыскöд либö верстьö нывъясыскöд. Йöктісны и "Шондібан", и "Краковяк". Но медся шог лоис вальс йöктігöн. Нывбабаяс топöдчисны мужикъясныслöн морöс бердö – синваныс тюрöбöн лэччö, оз чышкавны.

...Война мунö некымын лун нин. Аски асыв пароходöн Нёбдінса мужичöйясöс нуасны Котласöдз. Вит асылын ставыс сиктын лöнис, сöмын мöдлапöлын баксісны мöсъяс, но мыйлакö зэв нораа, а гашкö, йöзыслы тадз кажитчис. 10 часын ставöн, кодъясöс босьтісны тыш вылö, да и колльöдысьяс, локтісны берег дорö. Кыліс горöдöм: "Призывники, стройся!" Мужикъяс, зонъяс медöръяысь топöдісны морöс бердас челядьнысö, гöтыр-пöдругаяссö, окалісны, синванысö чышкалісны, быдöн шуис: "Виччысь, прöстит, лёкöн эн казьтыв". Кöнкö Тимасикт весьтын кыліс пароходлöн шога тутöстöм. Кыліс военкомлöн гöлöс: "На первый-второй рассчитайсь!"

И со матыстчис пароход, сувтіс берег дорö. Лэдзисны пос. Военком: "По одному на палубу шагом марш!" Йöз лöнисны, ворсісны сöмын баянöн, гудöкöн, кыськö вайисны и пионеръяслысь горн да барабан. Бöрдісны мамъяс, батьяс, бöрдісны челядь. Енмöй, Енмöй! Мыйысь? Коді паніс тайö лёк войнасö? Пароход бара шога тутöстіс да вöрзис. Палуба вылас сулалысьяс котöрöн уськöдчисны таладор бокас, колльöдысьяслань, и пароходыд кутіс нёровтчыны. Весиг берег вылын йöзыс ойкнитісны да лöнисны. Капитан горöдіс: "На середину!" Матросъяс йöткалісны йöзсö борт дорсьыс. И аттьö Енлы, пароходыд сувтіс, бöр веськöдчис. Бара кыліс шога тутöстöм, и пароход кутіс кывтны увлань. Берегын йöзыс уськöдчисны сы бöрся. Нывбабаяс öвтчисны чышъянъяснас...

А пароходыд Öника грезд улын другысь сибдіс. Мыйтакö кад колис, медым сійö бöр петіс туйö.

Пароход сибдöм йылысь дыр на варовитісны олöма йöз, шуасисны, тайö пö абу бур водзö, оз локны война вылысь миян пиян-мужикъяс. 126 мортöс босьтісны первой призывас, сиктысь медуджач да зіль йöзсö...

Гортö бабаяс воисны. Ставöн на ырзöны. Марья уси джоджас. Котöрöн локтіс Опонь Педöр, лэптіс моньсö да водтöдіс пу крöвать вылö. Матрен ваöн пызйыштіс чужöмас. Педöр малыштіс юрöдыс: "Терпит. Ставныслы сьöкыд".

Мöд лунас Марья чеччис водз. Дояркаыдлöн тöжд-нокыс уна. Ломтіс пач, пуис картупель. Сэсся чуксаліс Валя нывсö, висьталіс, мый колö нöшта вöчны. Тшöктіс мунны видз вылö, öд сэні уджалысь йöзтö вердісны пöсь сёянöн.

Война торкис ставсö. Быри лавкаын сёян, кöм-паськöм. Быри карасин, сись. Öні колö думайтны, кыдзи коллявны кузь тöвсö. Водзті вöлі сетöны трудодень вылö и турун, и нянь, а öні отсöгсö виччысьны некодсянь...

Помасис война кадö тылын медводдза во. Сёйны нинöм. Паськöм киссяліс. Лавка куш. Верöссяньыс Марьялы первой письмöыс воліс 1942 во помын, Васьö прöща корöма, мый дыр эз гиж. Пасйöма, сапёр пö ме, Великие Луки дорын воюйта. Письмöсö лыддис Лия нылыс. Сійö и шуис, ставлы пö чолöм ыстöма, Марья гöтырыслы сиöма бур здоровье. Юасьöма, кöні другъясыс, гаралöма, кынмавлі пö, но эг на висьлы. Марья кватитіс письмöсö да котöртіс пöдругаяс дорас. Найö быд рыт чукöртчылісны кывзыны радио пыр фронтвывса юöръяс...

Шогыд эз жö бокиті мун. Пöгибнитöмаöсь нин вöлі Андрей Иванович Вавилов, Александр Иванович Макаров. Унаöн вошöмаöсь юöртöг, но нывбабаяс бурас эскисны на.

Выль во кежлö Опонь Педöр кыйис йöра, моньяс отсöгöн вайисны гортас. Яйыд ёна лöсяліс. Педöрлöн рöдвужыс тайö яй вылас кутчысисны 1943 вося гожöм помöдз. Сёйисны этшаникöн, сöмын шыд пуöмöн.

1943 во, декабрь тöлысь. Марьялöн жырйын чукöртчöма зэв уна нывбаба, ставныс бöрдöны. Ми Валерьян воккöд котралам-дурам, миянлы 5 арöс да нинöм на ог гöгöрвоöй. Мамлы, буракö, синсö вежны кутім, дöзмис, юрöд малыштіс да шуис: "Идук, тэ тöдан, мыйла ми тані бöрдам?" Ме: "Ог, мамö". "Нылукöй, батьыд война вылын уси, сійö некор нин оз лок миян дорö. Енмыс эз отсав видзны сійöс!" А сэсся курыда бöрддзис, кутліс менö, топöдіс морöс бердас. Ме бöрддзи жö. Батьöй, вöлöмкö, чорыда ранитчöма да кувсьöма Великие Луки кар дорын. Сэні сійöс гуалöмаöсь манастырбердса шойнаö. Пасъя: кувтöдзыс гортö волöма на нöшта öти письмö. Гижöма сэні: "Машенька, чолöм! Став челядьлы здоровье, кыдзи велöдчöны Лия да Валя, кыдзи быдмöны Ида да Валерьян? Бать да мам отсасьöны-ö? Машенька! Вот тэ мен гижан, видз пö асьтö! А кыдзи? Ми лунтыр коскöдз ваын, косьтысьны некытöн. Сетасны спирт, сійöн и бурдöдчам. Маша, эн ёна вид, мый ме спирт йывсьыд гижа — сійö миян спасенньö! Со мый йылысь ме медъёна думайта. Помнитан 1941 вося июньтö, 2 вой эг узьöй сэк гортын? Мусукасим. Ме сы йылысь пыр думайта, эз кö вöв мусукасьöмыс менам олöмын, война ноптö кыскыны эськö вöлі зэв сьöкыд! Виччысьöй, локта ловйöн!"

Но бать сетіс олöмсö Айму вöсна.

Война муніс водзö. Гожöмнас жар лунъясад ми, челядь, лэччылім купайтчыны, чышъянöн чери тывъявлім.

Мам пыр на уджаліс дояркаöн. Бать усьöм бöрын 1944 воö менö мöдöдісны колхозса ясли-садйö. Миян Педöр дед вöлі грамотаа. Гижлöма Сталинлы письмö, пиян пö усины война вылын, гöтыръясыслы зэв сьöкыд лэптыны челядьнысö кок йылö, сёйнысö нинöм. Та бöрын гортö волісны гырысь чина йöз, ыджыдджык арлыда челядьсö мамлы тшöктісны сетны детдомö (сійö, дерт, пыксис), а менö — детсадйö. Садйысь ме помнита воспитательясöс: Роза Степановна Мишаринаöс (Вавиловаöс), Анна Андреевна Латкинаöс — зэв небыд сьöлöмаöсь вöліны, челядьöс эз дзескöдлыны.

Помнита война помасьöмсö. Нёбдінын сэки вит колхоз вöлі. Найö котыртісны праздник. Начкисны некымын кукань. Яйсö пуисны ыджыд пöртйын. Вöлі и юантор.

Ставöн пöттöдз сёйисны да сьылісны-йöктісны водз асылöдз, но мыйлакö лов вылын эз вöв кокньыд! Война ньылыштіс унджык медбур мужичöйсö, медзільясыс воштісны юрнысö фронт вылад.

 

* * *

Воис кад да ветлі Великие Луки карö, волі батьлöн гу вылö. Пыралі манакъяс дорас. Но эг нин паныдасьлы йöзыскöд, кодъяс война дырйи аддзывлöмаöсь госпитальын куйлысьясöс. Бöръя игуменыс менам вотöдз нелямын лунöн водзджык кулöма. Бать йылысь нинöм эг и вермы тöдмавны...

Нёбдінысь фронт вылö босьтлöмаöсь 462 мортöс, 110-ыс усьöмаöсь война вылын. И окота шуны öнія том йöзлы: "Эн вунöдöй ассьыныд пöльястö! Öд ылö бöрö кольöм 1941-1945 воясын буретш найö чегисны фашизмлысь сьылідзирсö да вайисны ставнымлы мездлун".